Гидроцистома

Гидроцистома – киста потовой железы

Гидроцистома

Гидроцистома – это киста, которая возникает из тканей апокриновых или эккринных желез. Проявления гистоцистомы любого происхождения похожи, но имеются существенные гистологические различия.

Причины развития заболевания

Точные причины и механизмы развития гидроцистомы к настоящему времени невыяснены. Чаще всего, гидроцистома как и сирингома образуется у женщин в среднем возрасте. Предрасполагающими факторами для формирования гидроцистомы является:

  • Ожирение;
  • Повышенная потливость;
  • Гормональные нарушения;
  • Прием препаратов, содержащих стероиды или гормональных контрацептивных средств;
  • Проживание во влажном и жарком климате;
  • Гидраденит;
  • Условия работы – в горячих цехах, в прачечных и пр.

Отмечается сезонное колебание частоты заболеваний, в летнее время за помощью обращается намного большее количество больных с гидроцистомой.

Клиническая картина

Симптомы эккриной и апокринной гидроцистомы достаточно схожи, но имеются и некоторые отличия.

Проявления эккриной гидроцистомы:

  • Эккринные гидроцистомы отмечаются, в основном, у женщин.
  • На коже образуются пузырьки, имеющие плотную оболочку. Располагаются гидроцистомы в глубоких слоях дермы, над поверхностью кожи возвышаются незначительно. Наполнение пузырьков – прозрачная жидкость.
  • Эккриные гидроцистомы, как правило, многочисленны.
  • Размеры гидроцистомы эккриного происхождения – 2-5 мм в диаметре. Цвет кожи, покрывающей пузырьки – белый или голубоватый.
  • Располагаются кисты, как правило, симметрично, в основном на лице, в центральной части.
  • Эккриные гидроцистомы связаны с гормональным фоном, так как высыпания усиливаются в период менструации, в менопаузе.
  • Гидроцистомы могут самопроизвольно исчезать в зимний период, а летом возникать снова на тех же местах.

Проявления апокринной гидроцистомы:

  • В отличие от эккриной кисты, апокринные гидроцистомы с одинаковой частотой возникают у представителей обоего пола.
  • Апокринная гидроцистома – это одиночное образование, которое внешне выглядит, как куполообразный узел.
  • Размеры кисты – 10 мм в диаметре и более.
  • Цвет узелка, как правило, не отличается от нормальной кожи, но он может иметь серый или голубой оттенок.
  • Образуется апокринная гидроцистома в области века, чаще – у наружного края глаза.

Образуются гидроцистомы спонтанно, воспалительный процесс при этом отсутствует. При осуществлении прокола из кисты вытекает прозрачная жидкость. Однако со временем полость кисты вновь наполняется содержимым.

Методы диагностики

Диагностика заболевания основывается на осмотре больного.

Диагностика гидроцистомы основывается на осмотре, анализе жалоб пациента, сборе анамнеза. Необходимо выяснить, насколько давно существует образование, есть ли подобные кисты у близких родственников пациента.

Важно дифференцировать гидроцистомы с такими заболеваниями, как сирингома, сальная киста, белые угри. Для уточнения природы кисты, возможно, потребуется патоморфологическое исследование. Материал для анализа (кусочек опухоли или соскоб с нее) исследуется под микроскопом. Цель исследование – определение строения тканей.

Патоморфологическая картина кисты эккриного происхождения:

  • Интрадермальная киста;
  • Образование покрыто одним (иногда двумя) рядами уплощенных или призматических клеток.
  • Папилломатозные выросты в просвете кисты отсутствуют;
  • Миоэпительные клетки не наблюдаются.

Патоморфологическая картина апокринной кисты:

  • Киста покрыта цилиндрическими или призматическими клетками эпителия;
  • Отчетливо наблюдается апикальный тип секреции и расположенные в базальном слое мелкие миоэпителиальные клетки, имеющие темноокрашенные ядра. Такой же симптом характерный для ихтиоза обыкновенного.
  • В строме наблюдаются мелкоточечные кровоизлияния, в которых выявляются отложения гемосидерина, которые и придают кисте голубовато-серый оттенок.

Больной с гидроцистомой может быть направлен для проведения консультаций с онкологом и хирургом.

Лечение

Для лечения применяют метод электрокоагуляции.

Терапевтическое лечение гидроцистомы неэффективно. Единственной возможностью избавиться от новообразования – это удаление кисты. Чаще всего, для этого используется два метода – электрокоагуляция или лазерная терапия. Эти 2 метода также использую для удаления себорейной кисты и кистозного акне.

Электрокоагуляция – это современный электрохимический метод лечения. Основывается процесс на применении токов высокой частоты. Во время проведения электрокоагуляции производится прижигание мягких тканей кисты.

Перед проведением операции по удалению гидроцистомы производится местное обезболивание, поэтому процедура не причиняет неприятных ощущений больному.

Существуют противопоказания к проведению электрокоагуляции. Операцию не проводят пациентам, у которых отмечаются нарушения свертываемости крови, при соматических заболеваниях в стадии обострений, а также, при непереносимости анестетиков и электропроцедур.

Удаление кисты производится при помощи специального прибора – электрокоагулятора. Данный прибор имеет рабочий инструмент – петля, которая под действием тока разогревается до высоких температур.

При проведении операции важно разрушить оболочку кисты потовой железы, в противном случае, гидроцистома может рецидивировать.

После удаления гидроцистомы на коже остается корочка. Место проведения операции рекомендуется несколько дней обрабатывать антисептическим раствором. Процесс заживления кожи длится около 10 суток, после чего, корка отпадает, на ее месте остается участок здоровой кожи.

В последнее время часто используется лазерное удаление гидроцистомы. Операция проходит достаточно быстро и безболезненно (под местной анестезией). Киста выжигается лазерным лучом, очень важно, чтобы была разрушена капсула образования для предотвращения рецидива заболевания.

Лечение народными методами

В том случае, если врач не рекомендует удаление гидроцистомы, можно попробовать лечить кисты народными методами. Народное лечение придется применять достаточно долго, кроме того, не исключается повторный рост кисты на том же мессе после завершения лечения.

Лечение соком алоэ. Это наиболее простой способ народного лечения кисты потовой железы. Достаточно несколько раз в день смазывать кисту соком, приготовленным из листов алоэ. На ночь к образованию можно приложить кусочек листа алоэ, закрепив миникомпресс пластырем.

Мазь из сметаны и меда. Готовят мазь из сметаны, жидкого меда и мелкой соли, смешав равные объемы этих продуктов. Необходимо использовать только натуральный мед и жирную деревенскую сметану. Накладывать мазь на область кисты, через полчаса, смывать остатки мази водой. Это лечение не применяется, если киста расположена в области глаза.

Лечение гидроцистомы яйцом. Необходимо сварить куриное яйцо, очистить его и снять пленочку, которая выстилает скорлупу. Прикладывать эту пленочку к кисте и держать несколько часов.

Прогноз и профилактика

Прогноз при гидроцистоме благоприятный, однако, даже после полного удаления образования не исключен рецидив кисты. Гидроцистома имеет доброкачественное течение, для данного образования не характерно перерождение в плоскоклеточный рак.

Эффективной профилактики гидроцистомы не разработано. Рекомендуется бороться с повышенным потоотделением и заботиться о гигиене кожи.

Источник: https://dermalatlas.ru/opuxoli-kozhi/gidrocistoma-kista-potovoj-zhelezy/

Гидроцистома – причини, симптоми, діагностика, лікування, фото

Гидроцистома

Гидроцистома – це кіста, яка виникає з тканин апокринних або эккринных залоз. Прояви гистоцистомы будь-якого походження схожі, але є суттєві гістологічні відмінності.

Зміст

  • 1 Причини розвитку захворювання
  • 2 Клінічна картина
  • 3 Методи діагностики
  • 4 Лікування
    • 4.1 Лікування народними методами
  • 5 Прогноз і профілактика
  • 6 Фото

Причини розвитку захворювання

Точні причини і механізми розвитку гидроцистомы до теперішнього часу невыяснены. Найчастіше, гидроцистома як і сирингома утворюється у жінок в середньому віці. Сприятливими факторами для формування гидроцистомы є:

  • Ожиріння;
  • Підвищена пітливість;
  • Гормональні порушення;
  • Прийом препаратів, що містять стероїди або гормональних контрацептивних засобів;
  • Проживання у вологому і жаркому кліматі;
  • Гідраденіт;
  • Умови роботи – у гарячих цехах, пралень тощо,

Відзначається сезонне коливання частоти захворювань, у літній час за допомогою звертається набагато більшу кількість хворих з гидроцистомой.

Клінічна картина

Симптоми эккриной і апокринной гидроцистомы досить схожі, але є і деякі відмінності.

Прояви эккриной гидроцистомы:

  • Екринні гидроцистомы відзначаються, в основному у жінок.
  • На шкірі утворюються пухирці, які мають щільну оболонку. Розташовуються гидроцистомы в глибоких шарах дерми, що підносяться над поверхнею шкіри незначно. Наповнення капсул – прозора рідина.
  • Эккриные гидроцистомы, як правило, численні.
  • Розміри гидроцистомы эккриного походження – 2-5 мм в діаметрі. Колір шкіри, що покриває бульбашки – білий або голубуватий.
  • Розташовуються кісти, як правило, симетрично, переважно на обличчі, в центральній частині.
  • Эккриные гидроцистомы пов’язані з гормональним фоном, так як висипання посилюються в період менструації, в менопаузі.
  • Гидроцистомы можуть спонтанно зникати в зимовий період, а влітку виникати знову на тих же місцях.

Прояви апокринной гидроцистомы:

  • На відміну від эккриной кісти, апокринні гидроцистомы з однаковою частотою виникають у представників обох статей.
  • Апокринная гидроцистома – це одиночне освіта, яка зовні виглядає, як куполоподібний вузол.
  • Розміри кісти – 10 мм в діаметрі і більше.
  • Колір вузлика, як правило, не відрізняється від нормальної шкіри, але він може мати сірий або блакитний відтінок.
  • Утворюється апокринная гидроцистома в області століття, частіше – у зовнішнього краю ока.

Утворюються гидроцистомы спонтанно, запальний процес при цьому відсутня. При здійсненні проколу з кісти витікає прозора рідина. Проте з часом порожнину кісти знову наповнюється вмістом.

Методи діагностики

Діагностика захворювання грунтується на огляді хворого.

Діагностика гидроцистомы грунтується на огляді, аналізі скарг пацієнта, збір анамнезу. Необхідно з’ясувати, наскільки давно існує освіту, чи є подібні кісти у близьких родичів пацієнта.

Важливо диференціювати гидроцистомы з такими захворюваннями, як сирингома, сальна кіста, білі вугри. Для уточнення природи кісти, можливо, буде потрібно патоморфологическое дослідження. Матеріал для аналізу (шматочок пухлини або зішкріб з неї) досліджується під мікроскопом. Мета дослідження – визначення будови тканин.

Патоморфологічна картина кісти эккриного походження:

  • Интрадермальная кіста;
  • Освіта покрито одним (іноді двома) рядами сплощених або призматичних клітин.
  • Папилломатозные вирости в просвіті кісти відсутні;
  • Миоэпительные клітки не спостерігаються.

Патоморфологічна картина апокринной кісти:

ActionTeaser.ru – тизерная реклама

  • Кіста покрито циліндричними або призматичними клітинами епітелію;
  • Виразно спостерігається апікальний тип секреції і розташовані в базальному шарі дрібні миоэпителиальные клітини, що мають темнофарбовані ядра. Такий же симптом характерний для іхтіозу звичайного.
  • У стромі спостерігаються мелкоточечние крововиливи, в яких виявляються відкладення гемосидерину, які і надають кісті блакитно-сірий відтінок.

Хворий з гидроцистомой може бути направлений для проведення консультацій з онкологом і хірургом.

Лікування

Для лікування застосовують метод електрокоагуляції.

Терапевтичне лікування гидроцистомы неефективно. Єдиною можливістю позбутися новоутворення – це видалення кісти. Найчастіше для цього використовується два методи – електрокоагуляція або лазерна терапія. Ці 2 методу також використовую для видалення себорейної кісти і кістозного акне.

Електрокоагуляція – це сучасний електрохімічний метод лікування. Ґрунтується процес на застосування струмів високої частоти. Під час проведення електрокоагуляції проводиться припікання м’яких тканин кісти.

Перед проведенням операції з видалення гидроцистомы проводиться місцеве знеболювання, тому процедура не викликає неприємних відчуттів хворого.

Існують протипоказання до проведення електрокоагуляції. Операцію не проводять пацієнтам, у яких відзначаються порушення згортання крові, при соматичних захворюваннях в стадії загострення, а також при непереносимості анестетиків і електропроцедур.

Видалення кісти проводиться за допомогою спеціального приладу – електрокоагулятора. Даний прилад має робочий інструмент – петля, яка під дією струму розігрівається до високих температур.

При проведенні операції важливо зруйнувати оболонку кісти потової залози, в іншому випадку, гидроцистома може рецидивувати.

Після видалення гидроцистомы на шкірі залишається скоринка. Місце проведення операції рекомендується кілька днів обробляти антисептичним розчином. Процес загоєння шкіри триває близько 10 діб, після чого, кірка відпадає, на її місці залишається ділянка здорової шкіри.

Останнім часом часто використовується лазерне видалення гидроцистомы. Операція проходить досить швидко і безболісно (під місцевою анестезією). Кіста випалюється лазерним променем, дуже важливо, щоб була зруйнована капсула освіти для запобігання рецидиву захворювання.

Лікування народними методами

У тому випадку, якщо лікар не рекомендує видалення гидроцистомы, можна спробувати лікувати кісти народними методами. Народне лікування доведеться застосовувати достатньо довго, крім того, не виключається повторний зростання кісти на тому ж месі після завершення лікування.

Лікування соком алое. Це найбільш простий спосіб народного лікування кісти потової залози. Достатньо кілька разів на день змащувати кісту соком, приготованим з листів алое. На ніч до утворення можна прикласти шматочок аркуша алое, закріпивши миникомпресс пластиром.

Мазь із сметани і меду. Готують мазь із сметани, рідкого меду і дрібної солі, змішавши рівні обсяги цих продуктів. Необхідно використовувати тільки натуральний мед і жирну сільську сметану. Накладати мазь на область кісти, через півгодини, змивати залишки мазі водою. Це лікування не застосовується, якщо кіста розташована в області ока.

Лікування гидроцистомы яйцем. Необхідно зварити куряче яйце, очистити його і зняти пленочку, яка вистилає шкаралупу. Прикладати цю плівочку до кісті і тримати кілька годин.

Прогноз і профілактика

Прогноз при гидроцистоме сприятливий, проте, навіть після повного видалення освіти не виключений рецидив кісти. Гидроцистома має доброякісний перебіг, для цієї освіти не характерно переродження в плоскоклітинний рак.

Ефективної профілактики гидроцистомы не розроблено. Рекомендується боротися з підвищеним потовиділенням і піклуватися про гігієну шкіри.

Фото

ActionTeaser.ru – тизерная реклама

Источник: http://poradum.com/zdorovya/zahvoryuvannya-shkiry/gidrocistoma-prichini-simptomi-diagnostika-likuvannya-foto.html

Мое Здоровье
Добавить комментарий